Перший курс – як в перший клас
Підготувала
Практичний психолог
Євгенія Артеменко
Кропивницький 2024
Адаптація – процес і результат пристосування до нових умов оточуючої дійсності. Пристосування студентів до навчального закладу відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до нових умов навчання по-справжньому. Це досить тривалий процес, який пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-7 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, в студентів спадає напруга та тривожність.
Поняття «адаптація» використовується для висвітлення проблем та труднощів, що виникають при переході з одного ступеня навчання (школи) на інший (коледж). При порушенні здатності або у випадку повної нездатності пристосовуватися до умов оточуючого середовища, виникає дезадаптація. В умовах навчання використовують поняття «шкільна дезадаптація» – небажання відвідувати заняття та, як наслідок, відбувається ускладнення у засвоєнні навчального матеріалу або порушення взаємостосунків і конфлікти з однолітками та педагогами.
При переході від школи до умов навчання в технікумі, підвищуються вимоги до студента. До об’єктивних змін, що відбуваються в умовах передвищої та вищої освіти, належать:
- збільшення кількості дисциплін та відповідно кількості уроків;
- розширення обсягу інформації, яку необхідно засвоїти;
- зміна педагогічного складу, поява нового класного керівника та майстра виробничого навчання;
- кабінетна система навчання;
- ритм уроків збільшується, без повноцінного урахування індивідуальних можливостей кожного студента;
- новий студентський колектив, в якому всі члени переживають процес адаптації та всі його «переваги»;
- зміна внутрішньої позиції школяра на студента фахового коледжу;
- зменшення кількості уваги до кожного студента, підвищення вимог щодо засвоєння знань, поведінки, дисциплінованості, відповідальності за свої вчинки та ін.
Зазначені зміни є об’єктивними чинниками, що можуть призводити до труднощів у процесі соціально-психологічної адаптації студентів в нових умовах освіти.
Важливим є те, що віковий період студентів-першокурсників – це підлітковий та старший підлітковий вік, він характеризується наявністю вікової кризи, яку пов’язують із труднощами особистісного зростання. До основних проявів вікової кризи належать:
– криза ідентичності, як втрата статусу дитини, невідповідність біологічних можливостей соціальним та невпевненість у своїй компетентності щодо багатьох життєвих питань;
– протистояння авторитетам, проявами є бурхливі негативні реакції з приводу будь-яких дій дорослих;
-переживання «відчуження», неприйняття самого себе, свого тіла, відчуття нерозуміння іншими людьми, самотність;
– негативізм – немотивоване протистояння будь-яким правилам;
– егоцентризм у формі переоцінки своїх здібностей та можливостей, зверхнє, надмірне ставлення до оточуючих;
– переживання пов’язані із становленням власної сексуальної самосвідомості, що характеризується страхом невідповідності власного статевого розвитку віковим нормам.
Підлітковий вік є складним і водночас надзвичайно важливим періодом у житті кожної особистості. У цьому віковому етапі відбувається взаємодія та взаємопроникнення зовнішнього середовища і внутрішнього світу підлітка. Соціальна взаємодія набуває опору для свого подальшого розвитку. Активно розвивається самосвідомість. У зв’язку з цим, актуалізується прагнення підлітка звільнитися від турботи дорослих, що призводить до конфліктної поведінки, яка є ознакою вікової кризи. Проте, насправді, до повної свободи підлітки психологічно не готові, їм важливо мати право на власний вибір та можливість нести відповідальність за власні рішення. За умови психологічно компетентної поведінки з боку дорослих, поведінка, характерна підлітковому віку, з її кризовими ознаками, приводить до формування дорослої особистості.
Підкреслюючи деякі негативні сторони вікової кризи, вчені водночас наголошують на її важливості для особистісного зростання. Вікова криза накладається на освітню, що пов’язана із недосконалістю існуючої системи навчально-виховного процесу. Синхронізація двох криз може призводити до більш серйозних наслідків, ніж поодиноке існування кожної окремо, оскільки вікова криза провокує суперечності розвитку внутрішнього світу, а освітня – викликана зовнішнім середовищем, призводить до труднощів соціально-психологічної адаптації особистості.
Шановні батьки! Допоможіть першокурсникам адаптуватися до нових умов навчання:
- Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, майстром в\н, психологом, соціальним педагогом.
- Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це керівника групи. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
- Цікавтеся навчальними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
- Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
- Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, викладача, практичного психолога.
- Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю.
- Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
- Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати їх без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
- У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.
- Розвивайте свою дитину та розвивайтеся самі.